Вже вечір засвічує зорі і гори стоять в тишині.
Пливу по життєвому морю, і сумно на серці мені.
Що час пролітає так скоро. Роки за роками летять.
Недавно ходили ми в школу. А вже на висках тридцять п'ять.
Кружляє зима в заметілі. Сніжинки, як мрії летять,
Тривоги, розлуки похмілля. А вже на висках п'ятдесят.
Вже діти дорослі є внуки. Постаршало місто, село,
Не можемо тільки збагнути, коли це так швидко пройшло.
Лиш радість на серце лягає, що віра в Ісуса в нас є.
І світло в душі моїй сяє. Ісус це майбутнє моє.
***
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Избавишься от зачатого--не избавишься от убитого - Наталья Незнакомкина Начиталась материалов \"noabort.ru\". Там плакат есть: \"Избавишься от зачатого--не избавишься от убитого\". На нем девушка в русском сарафане. Поэтому и стих написан для ритма русской народной песни. Даже лучше положить его на музыку и петь, как песню. Знаю, что стих страшноватый. Но аборт--поистине явление страшное, как ад.
